Відповідно до пп. 14.1.55 Податкового кодексу України (далі - ПК) іноземні доходи - це будь-який дохід, отриманий резидентом від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Так само як всі - відсотки, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт або надання послуг за цивільно-правовими та трудовими договорами, доходи від надання резидентам в оренду або користування майна, розташованого за межами України, включно з рухомим складом транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів. Крім того, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо. Тобто в НК перераховані всі види можливих доходів фізичних осіб для їх остаточного оподаткування в Україні.
В іноземних доходів відноситься будь-який вид заробітної плати, отриманої резидентом України за кордоном, незалежно від того, чи був це тимчасовий договір або трудовий контракт, укладений на термін від одного до декількох років.
Платниками податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) законодавець назвав всіх фізичних осіб-резидентів, які отримують доходи з джерел в Україні та за кордоном (пп. 162.1.1 ПК). Згідно з пп. 14.1.213 ПК людина визнається резидентом України, якщо вона:
• має постійне місце проживання в Україні;
• має центр життєвих інтересів (найбільш тісні особисті чи економічні зв'язки в Україні;
• зареєстрована як самозайнята особа в Україні;
• постійно проживає в Україні - навіть при наявності місця проживання в іншому іноземній державі;
• має місце постійного проживання як в Україні, так і в іншій іноземній державі, але при цьому в Україні має центр життєвих інтересів. Наприклад, тут постійно проживають члени її сім'ї або вона сама зареєстрована як суб'єкт господарської діяльності;
• має місце постійного проживання як в Україні, так і в іншій іноземній державі, центр її життєвих інтересів, визначити неможливо, але при цьому вона знаходиться в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом податкового року;
• не має місця постійного проживання у жодній з держав, але при цьому знаходиться в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом податкового року;
• самостійно визначає своє основне місце проживання на території України в порядку, встановленому НК.
Якщо виконується хоча б одне з перерахованих умов, то фізособа визнається резидентом України. І тоді все її доходи (українські та іноземні) підлягають кінцевому оподаткуванню в Україні.
Варто звернути увагу на наступний момент для визначення резидентства - якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим кодексом або нормами міжнародних угод України.
Ставки для оподаткування іноземних доходів встановлено пп. 170.11.1 ПК. Вони нічим не відрізняються від тих ставок, які передбачені п. 167.1 ПК для оподаткування доходів, отриманих в Україні. Крім того, з 1 січня 2015 року доходи, отримані з джерел за межами України, обкладаються військовим збором за ставкою 1,5 відсотків.
Підпункт 170.11.1 НК зобов'язує всіх резидентів України, які отримують доходи з-за кордону, декларувати їх незалежно від суми. За підсумками року слід подати декларацію про майновий стан і доходи. Отримуючи доходи за кордоном і не декларуючи їх (не подаючи декларацію про майновий стан і доходи), резидент порушує законодавство України. За це може бути застосована адміністративна відповідальність у вигляді попередження або штрафу.
Сума іноземного доходу перераховується у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів.
Платник податку може зменшити суму річного податку на суму податків, сплачених за кордоном, згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Для зарахування податку, сплаченого за межами території України, платник податків повинен надати довідку від державного органу країни, де виходить такий дохід (прибуток), про суму сплаченого податку, а також про базу та об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України.